- розгул
- [роузгу/л]
-лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розгул
Смотреть что такое "розгул" в других словарях:
розгул — у, ч. 1) Сильний, нестримний вияв чого небудь. || Свавілля, розгнузданість кого , чого небудь. 2) Буйні веселощі з пиятикою, гульбою … Український тлумачний словник
розгул — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розгулля — я, с., розм. Те саме, що розгул … Український тлумачний словник
розгульний — а, е. 1) Нічим не стримуваний у дії, вияві (про явища природи). 2) Сповнений розгулу (у 2 знач.). || Який супроводжує розгул. 3) На якому можна розгулятися … Український тлумачний словник
свавілля — 1) (самочинні дії; схильність діяти, нехтуючи думками й волею інших), сваволя, свавільство, свавільність, самочинство, самодурство 2) (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законности, справедливости), сваволя, свавільство,… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
